Офіційна назва: Туніська Республіка.

Столиця – Туніс (1,2 млн, з передмістями – близько 3 млн), найбільші міста – Сфакс (понад 270 тис.), Сус (200 тис.).

Територія: 163 610 кв. км.

Запаси стратегічні природних ресурсів: фосфатів – 3,5-4,0 млрд т, свинцево-цинкової руди – 4 млн т, нафти – 425 млн барелів, природного газу – у 65,13 млрд м³.

Чисельність населення: 11,721 млн чоловік (станом на липень 2020 р.).

Етнічний склад: 98% арабів. Решта – 1% європейців, 1% євреїв та інш.

Державна релігія: іслам сунітського напряму, також поширені іудаїзм та християнство.

Державні/офіційні мови: арабська. Поширена французька.

Писемність: 81,8% (2015 р.); чоловіки – 89,6%, жінки – 74,2%.

Грошова одиниця: туніський динар (на жовтень 2020 р. 1 дол. США = 2,74 тун. дин.).

Національне свято: День Незалежності, 20 березня.

Адміністративно-територіальний поділ: 24 вілаєта.

Державний устрій

Форма правління: Конституцією 2014 р. у Тунісі встановлено змішану парламентсько-президентську республіку. Хоча реалізація виконавчої влади розділена між президентом і урядом, де-факто домінує Прем'єр-міністр.

Дата набуття незалежності: 20 березня 1956 р. (від Франції).

Президент: Кейс Саід (з 23 жовтня 2019 р.).

6 жовтня 2019 р. на загальних виборах було обрано новий склад Асамблеї народних представників Тунісу (217 місць). Найбільшу кількість місць у парламенті та право формувати уряд країни отримав проісламський рух «Ан-Нагда» (54 місця; під час виборів 2014 та 2011 рр. 69 та 89 місць відповідно). Другу позицію посіла партія медіа-магната Н.Карауі «Кальб Туніс» (38 місць, на початку березня 2020 р. з парламентської фракції вийшли 11 депутатів), за якою слідують «Демократична течія» (22 місця), консервативно-релігійна «Коаліція Карама» (21 місце), «Вільна демократична партія» (17 місць), рух націоналістичного спрямування «Аш-Шааб» (16 місць), партія «Тах’я Туніс» (14 місць). Аутсайдерами парламентських виборів стали колишня правляча партія «Ніда Туніс» (3 місця; під час виборів 2014 р. отримала найбільшу кількість голосів – 89 місць) та партія лівого спрямування «Народний рух» (одне місце у порівнянні з 15 за результатами попередніх виборів). До парламенту обрано представників низки інших партій (від 4 до 1 місця), а також 14 незалежних кандидатів.

Голова Асамблеї народних представників Тунісу: Рашид Аль-Ганнуші (рух «Ан-Нагда»); перший заступник Голови – Саміра Аш-Шаваші (партія «Кальб Туніс»), другий заступник Голови – Тарік Аль-Фтіті (блок «Національні реформи»).

• Прем’єр-міністр: Гишам Аль-Мшіші (з 2 вересня 2020 р.).

Міністр закордонних справ: Осман Аль-Джаранді (з 2 вересня 2020 р.).

Економіка

У 2020 р. економічна ситуація у країни погіршилася в наслідок триваючої світової пандемії COVID-19. Згідно з останніми прогнозами МВФ, показник ВВП Тунісу у 2020 р. знизиться до -7,0% та у 2021 р. стабілізується на рівні 4,0%.

Розподіл ВВП за секторами економіки (2018 р.): сільське господарство - 10,1%, промисловість - 26,2%, торгівля послугами - 63,8%.

Зростання промислового виробництва: 0,5% (2018 р.), 1,1% (2017 р.).

Провідні галузі економіки: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, гірничо-металургійна, аграрна, харчова, текстильна, цементна, автомобільна.

Зовнішній товарообіг: 33,67 млрд дол. (2018 р.), експорт 13,66 млрд дол., імпорт 20,01 млрд дол. Близько 80% експорту та 50% імпорту приходиться на торгівлю з країнами ЄС, передусім Францію, Італію, Німеччину та Іспанію.

Показники за країнами, експорт (2018 р.): Франція – 32,1%, Італія – 17,3%, Німеччина – 12,4%.

Показники за країнами, імпорт (2018 р.): Італія – 15,8%, Франція – 15,1%, Китай – 9,2%, Німеччина – 8,1%, Туреччина – 4,8%, Алжир – 4,7%,.

Бюджет: доходи - 9,98 млрд дол. США, витрати – 11,89 млрд дол. США; дефіцит бюджету -  4,8% від ВВП (2018 р.).